Бойовий Гопак – це є повноцінне бойове мистецтво, яке відповідає козацьким традиціям та національній української автентичности.
Назва Бойовий Гопак була обрана тому, що з давніх часів Гопак був ритуальним танцем воїнів-косаків, присвяченим Світлу, Вогню та Сонцю. Ще і досі в танці Гопак збереглося багато елементів, які є елементами бойової техніки.
Передача бойового досвіду та знань з покоління до покоління відбувалася в нашому народі, попри усі репресії та заборони. Першим учителем Засновника стилю Володимира Степановича Пилата був його дід. А Бойовий Гопак у сьогоднішньому вигляді – це є результат багаторічної дослідницької праці Учителя, вивчення різноманітних систем тілесної боротьби нашого народу, аналіз рухової спадщини, збереженої в народних танцях тощо. Але насамперед Бойовий Гопак – це квінтесенція власного бойового досвіду Володимира Степановича, — Майстра, який вже понад 40 років свого життя присвятив бойовим мистецтвам.
Бойовий Гопак охоплює системи тілесного, розумового та духовного вдосконалення особистості, що тісно переплетені для забезпечення гармонійності розвитку.
Показові групи гопаківців виступають у різних куточках України, також в містах, де Школи Бойового Гопака іще не діють. За роки роботи Школи Гопак також неодноразово показували на всеукраїнських каналах телебачення. Є кілька документальних та дослідницьких фільмів про Бойовий Гопак.
* Як можна опанувати цей вид бойового мистецтва?
Найпростіше зробити це – долучитись до однієї з наших осередків та шкіл (секцій). Якщо ж у Вашому місті чи селі ще немає школи Бойового Гопака, Ви можете брати участь у навчально-вишкільних семінарах, а також вдосконалювати набуті знання та навички самостійно. Щоби довідатись, чи є у Вашому місті секція Гопака або коли та де буде проводитися наступний семінар, пишіть нам.
Нещодавно при Школі спеціально створено школу бойового мистецтва й для жінок/дівчат. Бойовий та спортивний напрямки Бойового Гопака є виключно чоловічі стилі. А дівчата займаються зараз в Школі Бойового Гопака оздоровчими та фольклорно-мистецьким напрямами, тобто займатимуться так, що б фізично і технічно було краще для жіночої статі.
* З якого віку приймають на Бойовий Гопак?
Це залежить від можливостей Школи конкретно у Вашому місті.
В Україні є гопаківці віком від 4-5 років, але не у всіх осередках є умови для занять з такими дітьми.
Взагалі приймання в секції починається з 6-7 років.
* Скільки потрібно часу, щоб вивчити Бойовий Гопак?
Як відомо, немає меж досконалості. Вдосконалювати себе у Бойовому Гопаку, як і в будь-якому іншому виді спорту чи бойового мистецтва, який забезпечує гармонійний розвиток особистості, можна протягом усього життя.
Ми не можемо також дати конкретного прогнозу, скільки потрібно часу для того, щоб досягнути певного результату (отримати певний рівень майстерності). Це залежить від індивідуальних можливостей кожного – комусь на вивчення техніки “Жовтяка” достатньо двох-трьох місяців, а іншому може бути мало і двох-трьох років.
‘
* Чи проводяться змагання з Бойового Гопака?
Змагання є невіддільною частиною вишкільного процесу в Бойовому Гопаку. Змагання місцевого рівня проводяться постійно і всюди, а регіональні та всеукраїнські змагання відбуваються, як правило, один-два рази на рік у містах Львів, Київ, Кам’янське, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Одеса та інших містах.
* Чим Гопак відрізняється від того ж карате?
Відмінностей є дуже багато. Спробуємо перелічити тут основні.
Технічні:
* основне положення рук в Бойовому Гопаку – на рівні голови (частіше щелеп), в карате – на рівні поясу або діафрагми;
* в бойовій стійці в Гопаку рамена (“плечі”) змагуна підняті (!) та прикривають горло і нижню щелепу, а в карате рамена опущені;
* в Гопаку немає копняків із вивертанням стегна в бічну площину, на кшталт “йоко-ґері” чи “маваші-ґері” в карате;
* при виконанні прямих копняків в Гопаку корпус не відхиляється назад і руки не опускаються донизу (!);
* в Гопаку практикується вкладення маси всього тіла (!) в удар, починаючи з вкручування стопи, що відсутнє в карате та інших східних стилях.
Тактичні:
* в Гопаку основна увага приділяється вчасному уникненню удару, зміщенню з бойової лінії, тощо; в той час, як в карате основним методом захисту є блокування удару;
* жорсткі блоки (перепони) застосовуються в Гопаку виключно для перехоплення ініціативи у двобої та обов’язково в поєднанні зі зміщенням;
* на змаганнях з Бойового Гопака не практикується обов’язковий вигук при ударі (в карате – «кіай»);
* на відміну від прямолінійного руху у двобої, популярного в карате, в Гопаку більше використовуються бічні кроки, що дозволяють закручуватися довкола (!) супротивника, уникаючи його випадів;
Світоглядні та інші:
* гопаківці виховуються на прикладах бойової слави та майстерності українців – дружинників, козаків, характерників, а не на легендах про японських майстрів бойових мистецтв;
* вища мета самовдосконалення в Бойовому Гопаку – це принесення якомога більшої користі для свого народу, в карате поняття служіння своїй Батьківщині відсутнє;
* в Бойовому Гопаку застосовується одяг, який носили наші предки протягом тисячоліть – вишита сорочка, широкі штани-шаровари і довгий м’який пояс, цей одяг є зручним і дає додаткові переваги як у двобої, так і в побуті.
Існує іще безліч інших відмінностей, яких ми не наводимо тут задля економії місця. Для тих, кому потрібні конкретні приклади, достатньо і вищесказаного, а тих, хто не хоче сприймати логічних аргументів, переконати все одно неможливо.
* Здається, що Гопак дуже схожий на кікбоксинг?
Це помилкове враження. Техніка Бойового Гопака набагато складніша та різноманітніша, ніж техніка кікбоксингу. Що ж стосується основних ударів, то вони майже не відрізняються у всіх видах одноборств, оскільки вони зумовлені будовою тіла людини. Наприклад, прямий удар кулаком (в Гопаку – “тузень”) є також і в боксі, і в карате, і в кунґфу, і в кікбоксингу, а відрізняються лише деталі виконання: положення кулака, шлях повернення руки та інше. Оскільки кікбоксинг за походженням є синтетичним видом із великою кількістю технічних запозичень з карате, рекомендуємо також переглянути відповідь на попереднє запитання.
В Бойовому Гопаку немає нереальної, надуманої техніки. Деякі елементи, однак, потребують неабиякої фізичної підготовки для ефективного їх застосування. Інші, навпаки, є простими у виконанні, але розраховані на використання в бою проти декількох супротивників, де особливо важливим є вміти завдати удару з несподіваної та начебто незручної позиції.
* На яку техніку (удари чи боротьба, руки чи ноги) робиться ставка в Бойовому Гопаку?
Технічний арсенал Бойового Гопака включає найрізноманітнішу техніку, від ударної для далекої дистанції до техніки боротьби на землі. Розроблено систему поступового засвоєння техніки в залежності від рівня майстерності гопаківця. Наприклад, техніка для рівня майстерності “Жовтяк” в основному ударна, розрахована на далеку та середню дистанцію, рівень майстерності “Сокіл” передбачає застосування стрибкової техніки та поступове зближення до короткої дистанції, і та далі.
Що ж стосується розподілу пріоритетів “руки-ноги”, то переваги не має жодна з цих технічних груп: вільне та органічне поєднання стусанів і копняків є обов’язковим для кожного гопаківця.
Гопака апробована на ефективність як на змагальних килимах та рингах, так і у звичайному бою, де немає правил та обмежень.
* Наскільки поширений Бойовий Гопак в Україні?
На сьогодні осередки Бойового Гопака є в більшості областей України.
У зв’язку зі справжнім бумом зацікавленості цим видом національного бойового мистецтва на сході та півдні України, перед Школою постає непроста задача забезпечення цих регіонів кваліфікованими вчителями та тренерами Бойового Гопака.
Загальна кількість гопаківців в Україні на сьогодні – понад сім тисяч.
// Міжнародна Федерація Бойового Гопака